Попередження отруєння бджіл пестицидами!
Майже 90% видів диких квітучих рослин у світі, понад 75% світових продовольчих культур і 35% сільськогосподарських земель залежать від запилювачів.
Більше того, близько 35% безхребетних запилювачів, зокрема бджіл та метеликів, і приблизно 17% запилювачів, таких як кажани, зазнають вимирання в усьому світі. Нинішні показники вимирання видів в 100–1000 разів перевищують норму через вплив людини.
Щороку,з настанням теплих весняних днів розпочинаються і весняно - польові роботи в сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах, з усіх регіонів країни з’являються повідомлення про загибель бджіл.
Значне скорочення популяції бджіл та масова загибель комах спостерігається практично по всьому світу: майже усі країни, де є розвинене сільське господарство, стикаються з цією проблемою. Проте слід розуміти, що попри занепокоєння цим фактом і власне бджолярів, і самих агровиробників (адже скорочується кількість комах-запилювачів, а це негативно впливає на майбутні врожаї) відміняти захисні обробки посівів засобами захисту ніхто не буде. Бо тут вже постає питання продовольчої безпеки: з тим рівнем заселеності шкідниками та хворобами, що є зараз, а також з сучасними темпами розповсюдження карантинних організмів світом, відмовитися від інсектицидного та фунгіцидного захисту рослин означає різко знизити обсяги виробництва продукції.
Так 11 березня 2025 року було проведено семінар-нараду в Кириківській громаді. На нараді обговорювались питання порядку реєстрації пасік та видачі ветеринарно-санітарних паспортів, регламенти застосування пестицидів і агрохімікатів у сільському господарстві, основні положення Закону України про бджільництво, взаємодія сільгосптоваровиробників та бджолярів, та інші актуальні питання.
Представники Держпродспоживслужби наголошували на тому, що кожне використання засобів захисту рослин повинно бути обґрунтованим та доцільним. Асортимент пестицидів, застосування та кратність обробок має відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Особи, які працюють з пестицидами та агрохімікатами, зобов’язані пройти спеціальне навчання і отримати свідоцтво та посвідчення на право роботи з ними.
Суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації (місцева преса, оголошення, сповіщення телефоном) попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10-ти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється точна дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на 4 класи
небезпеки:
1-й клас небезпеки – високонебезпечні (викликають загибель понад 20% бджіл).
Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км, обмеження льоту – 4-5 діб;
2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають
загибель від 5 до 20% бджіл), прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5%
бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджід пестициди. Прикордонно
захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.
Обробку сільськогосподарських угідь проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу до цвітіння або після цвітіння.
В свою чергу, власники бджолосімей повинні обов’язково зареєструвати пасіку та своєчасно інформувати представників територіальної громади і сусідні господарства про місця перебування своїх пасік.
Дотримання цих простих правил дозволить уникнути непорозумінь.
Тож, закликаємо пасічників, власників сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств з усією відповідальністю поставитися до вирішення проблемного питання і усіляко сприяти недопущенню випадків загибелі бджіл під час обробітку сільськогосподарських угідь пестицидами.
Постійний діалог і комунікація між пасічниками та аграріями є запорукою здоров'я бджіл та рослин!
