УВАГА!!!! Субєкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці)!!!
З 1 січня 2026 року починає застосовуватися Постанова Кабміну № 1541 від 28 листопада 2025 року «Деякі питання надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків», якою вперше передбачено порядок часткової компенсації майна для підприємців та приватних підприємств.
Документ є принципово важливим, адже формує нову модель страхування воєнних ризиків і оцінки збитків, а також запроваджує державну підтримку для підприємців.
Так, передбачається два самостійні напрями підтримки бізнесу:
часткова компенсація вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок воєнних ризиків;
часткова компенсація страхових премій за договорами страхування майна від воєнних ризиків.
Сьогодні у рубриці «Новини» пропонуємо розібратися із частковою компенсацією вартості майна
Яке майно підлягає компенсації?
Нерухомість, яка належить підприємцю або підприємству на праві власності та використовується у господарській діяльності, зокрема:
виробничі, адміністративні, складські будівлі;
окремі приміщення (офіси, цехи);
об’єкти незавершеного будівництва (якщо будівництво розпочато після 1 січня 2021 року);
інженерні мережі та обладнання (електрика, водопостачання, опалення тощо).
Майно має бути розташоване на територіях підвищеного ризику:
території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, крім тимчасово окупованих територій згідно із Переліком: https://cutt.ly/PtsVGaW8
Майно не повинно перебувати на тимчасово окупованій території станом на дату набрання чинності постановою, тобто на 29 листопада 2025 року.
Які події вважаються воєнними ризиками?
Компенсація можлива лише у разі настання чітко визначених подій:
влучання ракет, БПЛА, артилерійських снарядів або їх уламків;
ураження засобами ППО чи ПРО;
пожежа, вибух, ударна хвиля.
Непрямі збитки, зокрема упущена вигода, податки, простої виробництва — не компенсуються.
Хто може претендувати на компенсацію?
Фізичні особи – підприємці.
Юридичні особи приватного сектору.
Державні та комунальні підприємства участі в програмі не беруть.
Хто НЕ може претендувати на компенсацію?
Компенсація не надається, якщо суб’єкт господарювання:
є нерезидентом України;
перебуває у процедурі банкрутства або припинення;
має податковий борг;
порушував умови отримання державної допомоги;
перебуває під санкціями України або ЄС;
має кінцевого бенефіціара — громадянина держави-агресора;
не зареєстрований у Державному аграрному реєстрі (для тих, для кого це обов’язково).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Участь у програмі компенсації знищеного майна є добровільною, але платною → Підприємець має сплатити одноразовий внесок у розмірі 0,5% від суми ймовірного збитку, який він самостійно декларує (але не вище дійсної вартості майна за звітом оцінювача).
Важливо запамʼятати, що:
внесок не повертається, навіть якщо випадок не настав;
внесок не гарантує виплату, якщо у бюджеті відсутні кошти;
подання заяви про компенсацію автоматично означає відступлення державі права вимоги до рф у межах отриманої суми компенсації. Тобто підприємство передає державі право вимагати ці кошти з держави-агресора в майбутньому.
Які ліміти компенсації?
Граничний розмір компенсації — до 10 млн. грн. на одне підприємство разом із пов’язаними особами за весь строк дії програми.
Компенсація не може перевищувати розмір прямого (реального) збитку.
Якщо бізнес уже отримував гранти або іншу державну допомогу — сума компенсації зменшується на відповідний розмір.
Як виглядає процедура отримання компенсації?
Процес складається з двох етапів:
Включення до програми
Подається заява до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) з пакетом документів, зокрема:
підтвердження права власності;
звіт про оцінку майна;
витяг з ЄДР;
підтвердження сплати внеску.
Подання заяви про компенсацію
Після фактичного пошкодження/знищення майна та внесення даних до Реєстру пошкодженого і знищеного майна подається окрема заява щодо кожного об’єкта.
Строки:
подати заяву можна до 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
строк розгляду — до 30 днів (можливе продовження ще на 30).
